30.04.16

Тиждень 29

Понеділок
Руханка, відтак українська мова.
Олеся: "Зробили останню цьогорічну контрольну з укрмови, це тирвало десь 1.5 уроку. Решту часу був цікавий для мене експеримент. Роздала дітям без коментарів текст, передрукований із підручника, і попросила прочитати і на пару речень висловити свою думку. На мою втіху - без жодних моїх підказок - діти ідентифікували, що текст нудний, офіціозний і повний штампів. Потім я запропонувала таку гру: ви - редактор видання. Цей репортаж про зустріч із письменником у школі написав синок олігарха. Не поставити текст ви не можете, але у такому вигляді він жахливий, ніхто читати не стане. Спробуйте "оживити" текст, редагуючи і додумуючи його. Через 7-10 хв у всіх, крім Антона, була власна версія, і ці репортажі були читабельними - і часто дотепними! Діти позмінювали назви книг, урізноманітнили діяльність, всі як один повидаляли штампи типу "майстер слова" - і стало по-людськи. Отакий експеримент зі стилістики".
Іванка: "На заняті прочитали страшенно нудний текст з підручника. Про зустріч з поетом. Писали на нього відгуки. Потім виправляли цей текст: закреслювали речення, слова. Головне що б суть була та ж сама."
На математиці з Сашком Петровим продовжили тренувати вправи з розкривання дужок, зведення подібних доданків, вирішення рівнянь із застосування звичайних, десяткових дробів та відсотків.
На теревенях говорили про страхи. Про захисну функцію страху і різні поширені (акрофобія — страх висоти, дентофобія — страх стоматологів, лікування зубів, кінофобія — страх собак, клаустрофобія — страх замкнутого простору, ніктофобія — страх темряви) і дивні страхи (антофобія — страх квітів, атіхіфобія — страх зробити помилку, геліофобія — страх сонця, ефебіфобія — страх підлітків, філофобія — страх закохатися та інші). Дехто цікавився чи є страх ґудзиків. Виявляється є - кумпунофобія! Трапляється в однієї людини з 75 000.
Потім дістались до власних страхів. Першим ділом одразу кілька людей вигукнуло про "страх невідомості", але кожний мав на увазі щось своє. Спробували скласти перелік своїх страхів. Якщо вже боятись, то добре знати, чого боїшся, щоб якось підготуватись. Окрім того варто спробувати пояснити, що саме лякає. Наприклад, страх висоти - одна справа боятись, що впадеш і помреш, а інша - що впадеш і поламаєшся, може бути спричинений недовірою до власного тіла - що голова запаморочиться, наприклад, або недовірою до конструкції - скажімо, оглядового колеса. І з кожним відтінком страху можна розбиратись по-своєму.
Для прикладу розібрали страх Томи: "Заблукати самій в місті без телефона". Уявляємо найгірший випадок - це сталося. Сама. На чужих вулицях. Без телефона. І починаємо накидувати варіанти:
- Згадати свою адресу.
- Спитати як доїхати до найближчого метро.
- А якщо немає грошей і жетончика на метро - попроситись у контролера біля турнікетів пройти, пояснивши свою ситуацію.
- Якщо не пустить - стати біля продажу жетончиків і попросити людей в черзі купити тобі жетончик.
- Якщо не вдається - перед входом у станцію звертатись до перехожих з проханням дати грошей "на жетончик"
- Якщо просто так не дадуть - поспівати пісеньку біля метро і таки назбирати грошей на проїзд :)
- Як варіант - звернутись до поліції, пояснивши, що загубилась.
- Знати на пам'ять мобільний телефон мами і просити людей дати зателефонувати.
Після такої кількості можливих варіантів розвитку подій страх відступає, бо часто лякає безвихідь. Поки накидували варіанти, виявили ще один страх - страх поліції.
Який в свою чергу гарно долається знайомством :) коли бачиш, що вони не такі вже страшні і теж люди. Тому Томі випало особисте домашнє завдання - познайомитись з полісменом, або з полісвумен :) А всім решті - спробувати для якогось свого страху попридумувати варанти розвитку подій.
На живому світі обговорювали перехід від квіток до плодів.
А малючки сьогодні малювали ногами і займались математикою.

Вівторок
Руханка, тоді історія. Сніжана: "Діти розповідали про своє "коріння", малювали родинне дерево та ділилися сімейними спогадами. Потім пограли у гру "Машина часу". Кожний з дітей мандрував у минуле, а потім розповідав нам, що там бачив. А всі хто залишився у нашому часі відгадували, що це за кріїна. Так ми відвідали Стародавній Єгипет, Римську імперію, Середньовічну Англію, та племена доколумбової Америки. Закінчили заняття знайомством з добою Просвітництва."
На математиці розібрали проблемі питання з контрольної роботи. Антон придумав нетипове вирішення задачі. Треба було знайти 70% від площі квадрата, сторона якого відома. Всі знайшли площу квадрата, а тоді 70% від неї. А Антон придумав розділити сторону на 10 однакових частинок, знайшов довжину 7 з них, а тоді знайшов площу чотирикутника 10 поділок на 7.
На майструванні діти зістрочували сторінки своєї шитої книги на машинці.
По ходу придумуючи квест по Оліччиній хатці.
На малюванні з Мішею олівцем вчились робити тіні і переходи тонів.

Середа
Після руханки продовжили знайомитись з Махабхаратою. Якщо минулого тижня ми переважно дізнавались про шлюби й народження персонажів, то тепер впритул підійшли до боротьби Пандавів і Кауравів за царство. Дізнались обставини гри в кості, в якій старший брат Пандавів Юдхіштхіра необачливо програв спершу своє царство, тоді по одному своїх братів, себе і навіть їхню прекрасну дружину, незрівнянну Драупаді. Юля вмить помітила, що не міг він програти Драупаді, бо себе він вже на той час програв і не те що йому нічого не належало, він сам собі не належав. Виявилось, що саме так і розгортались події в Махабхараті. Оскільки Каурави грали нечесно, то Драупаді вдалось випросити на волю усіх її Пандавів і навіть царство. Але Юдхіштхіра, зрадівши цьому, вирішив зіграти ще раз. Так ми мали нагоду поговорити про залежність від азартних ігор і її шкоду.
Звісно, царство він програв знову. Тоді присудили усім Пандавам 12 років вигнання, а 13ий рік можна було прожити вже повернувшись, але невпізнаними, якщо ж хтось їх впізнає, то повторити 12 років вигнання (в скетч-ноутінгу змальовуємо це алгоритмом циклу :) )
Пандави дали чесне слово і відправились у вигнання, хоча їх і мучили сумніви, наскільки варто тримати чесне слово дане тим, хто грав нечесно. Впродовж цього часу Арджуна зганяв по Небесну Зброю - раптом згодиться. Коли ж 12 років вибігли, виникло питання, як же замаскуватись так, щоб їх ніхто не впізнав. Юдхіштхіра все думав про це, а бог Дхарма порадив йому "сховатись під маскою свого найбільшого бажання". Так кожний з братів обрав собі роль, яку ніколи не спробував би, будучи царем: кухарем, рибалкою, музикантом, Юдхіштхіра став вчителем гри в кості, а найудатніший воїн Арджуна - вчителем танців в гаремі :) так, щоб вже точно ніхто не здогадався. 
З цього й народилось домашнє завдання - кожному придумати для себе таку роль, яку цікаво спробувати, але в якій ніхто не може вас уявити, повну протилежність - для маскування.
Відтак математика і програмування з Сашком Лихенком, а на великій перерві зробили невеличку консультацію з математики: Юля, Андрій, Клим розібрали ті завдання, з якими складнощі. Маша також підходить на перервах зі своїми запитаннями. Тома і Іванка здали Сашкові Петрову борги, а решта відклали все на травневі. А дарма :)
Працювали зі своїми текстами російською мовою. 
А тоді - фізика. Олена: "На фізиці продовжили електричні дослідження. Сьогодні ми малювали та складали електричні схеми. 
Почали зі схеми ліхтарика, а закінчили схемою квартири.
Дівчата вже склали план свого майбутнього проекту "Моя електрична квартира", який заплановано на наступний навчальний рік, а хлопці активно експериментували зі схемою ялинкової гірлянди.
Урок пройшов під гаслом "Раз, два, три. Лампочка гори!".
Валентина Мержиєвська

Немає коментарів:

Дописати коментар