Теревені. Самостійність

Спробуйте згадати все, що ви знаєте про самостійність. Що ви відчували? Як ви її відчуваєте? Чи можете ви сказати про себе, що ви самостійні люди? Можливо ви у чомусь самостійні, а у чомусь ні. Яких самостійних людей ви знаєте? В чому проявляється їхня самостійність? 

Валя: Не бійтеся, якщо щось буде повторюватися. І якщо щось буде зовсім не схоже на те, що говорять інші - теж не страшно. У кожного може бути своя думка. Хто хоче почати?

Варя: Я думаю, що самостійність - це коли ти відчуваєш, що ти можеш зробити щось без чиєїсь допомоги. Коли, наприклад, батьки ідуть кудись, а ти залишаєшся сам і відчуваєш, що не пропадеш. А може й зробиш щось корисне для батьків. 

Валя: У тебе буває відчуття самостійності, коли ти залишаєшся сама вдома. А є щось у чому тобі хотілося б бути самостійною, що в тебе поки що не дуже виходить?

Варя: У мене готування уроків не дуже виходить. 

Клим: За тебе це робить хтось?

Варя: Ні, просто батьки мені в чомусь допомагають. 

Валя: А допомагають саме з розв’язанням чи з тим, щоб ти просто сіла за уроки?

Варя: Ні, сісти за уроки я можу сама. Але якщо я не розумію задачі, то мені пояснюють. Щоб я її змогла розв’язати. 

Федько: Це трохи інше! Бо якщо ти не знаєш, як до цього підступитися, ти не можеш бути самостійним в цій справі. Ти ж не знаєш як це зробити. 

Валя: Але річ у тому, що кожна людина рано чи пізно стикається з такою справою, з якою вона не стикалася раніше. 

Іванка: Я відчуваю самостійність, коли, наприклад... Я завжди робила щось так, що мені допомагали, а тоді вперше сама це зробила - відчуваю, що я дуже самостійна. Як казала Варя, особливо, коли залишаюся сама удома або коли готую сама собі їсти. 

Валя: О, готувати собі їсти - це прикольно…

Маша: Я думаю, що самостійність - це коли ти можеш все, що тобі потрібно, робити сам. І щоб дорослим не доводилося робити це за тебе. І коли ти не лише сам робиш, але й допомагаєш дорослим - мені здається, що це також самостійність. 

Валя: Мені здається, що здатність допомагати іншим - це щось трішки інакше, ніж самостійність. Справді, часто допомагати іншим може людина, яка сама вже є самостійною, але самостійність - це щось інше, ніж допомагати. Це те, що стосується тебе. 

Клим: У мене самостійність вже якось стерлася. Мені здається, що самостійність для мене - це вже обов’язково. Для мене вже немає самостійності. Наприклад, їздити в метро самому - це вже частина життя. Одного разу я був чотири дні сам вдома. Ніхто не приходив, я все робив сам. 

Федько: Ваааау!

Валя: Тобі не було нудно чотири дні? Зовсім сам? 

Клим: Так!

Федько: Клааас!

Клим: Тільки тато приходив об 11 вечора, коли я спав. І йшов він о 4-й чи о 5-й ранку. Це коли мама з Ксюшею і Кузею поїхали, а я залишився вдома. 

Валя: А як ти це переживав? Як ти почувався всі ці дні?

Клим: Мені спочатку було погано, бо мені здавалося, що ніхто на мене не звертає уваги.

Валя: Так ніхто і не звертає, бо ти сам удома! Немає кому :) 

Клим: Я просто тинявся по дому. Мені нічого було робити. 

Юля: Як можна день тинятися по квартирі?

Валя: А ти знайшов собі потім заняття?

Клим: Я або читав, або вигадував якісь нові рецепти для їжі, або ставив досліди..

Федько: Експериментував!

Клим: Так. 

Федько: А ти ходив в магазин?

Клим: Я тоді ще був у тій школі. І ще в школу ходив. 

Валя: Ну нічого собі! Це реально круто. В багатьох дітей немає такого досвіду. 

Клим: Я не розбирався тоді ще в годинах. Не знав, коли треба лягати спати. Я відкатав собі великий шматок ватмана - на весь коридор - і малював там всілякі каракулі. А потім приходить тато в 11 ночі і не розуміє, що це я тут роблю.

Валя: Отже, Клим, ти вважаєш, що для тебе самостійність дуже природня і не є чимось складним. Але ж є якісь штуки, які ти, все-таки, самостійно ще не можеш робити?

Федько: У нього таке життя, що він давно таких штук не робив, яких сам не міг би робити, тому він забув як це…

Клим: Наприклад, я не можу сам збудувати собі будинок. 

Валя: Так. Маленька дитина вчиться спершу самостійно сидіти, без підтримки. Потім самостійно ходити. Самостійно їсти. У кожного є свої кроки до самостійності.

Коли ви прийшли у перший клас в школу, ви навіть тарілки за собою не мили. Тепер ви самостійно миєте за собою посуд. Ми хочемо наступного року зробити експеримент, щоб ви самостійно собі готували обід. 

Юля, а яка твоя самостійність? Вона в кожного може відчуватися по-своєму. 

Юля: У мене самостійність, коли я сама залишаюся вдома, але не зовсім сама, а з братиком і сестричкою, за якими треба доглядати.

Валя: Тобто, коли ти не просто сама по собі, а - старша?

Юля: І ще, коли я сама їжджу кудись. 

Федько: Для мене відчуття самостійності, якщо, наприклад, порівнювати з їжею, то воно для мене безсмакове. Тобто я його не можу зрозуміти, яке воно. Я просто можу зрозуміти - от це от самостійність, але я її ніяк не відчуваю. Я не знаю, як це сказати…

Валя: А які відчуття ти відчуваєш? Самостійність невідчутна, а що відчутне?

Федько: Ну… щось схоже на вільність. 

Валя: Свобода?

Клим: Свобода! Сміливість!

Федько: Ні, сміливість - це дуже сильно...

Валя: Це дуже цікаво, що самостійність, вона ж зі свободою пов’язана. А як ти відчуваєш свободу?

Клим: Куди хочеш - туди ідеш! Те, що хочеш, те і робиш!

Федько: Ні, у мене не так. В мене свобода інакша. Воно буває так, наче я щось з себе зняв. 

Валя: Тобі легше стає?

Федько: Даа! Не знаю чому…

Валя: А самостійність пов’язана з свободою?

Федько: Якоюсь мірою так, я думаю. 

Валя: Якою?

Федько: Бути вільним - це не залежати ні від кого. Але якщо ти незалежний ні від кого, тебе ніхто не може підтримати в якихось справах…

Валя: Тобто, несамостійна людина не може бути вільною?

Федько: Ні, не завжди. Вона може бути вільною. Але вона буде не настільки самостійною. 

Валя: Почекай…Федько, а ти самостійна людина?

Федько: Я не знаю :)

Валя: Як ти відчуваєш?

Федбко: Я це ніяк не відчуваю - я ж кажу!

Валя: Ну нехай, тоді так... Федько, ти вільна людина?

Федько: Не знаю..

Валя: А хто вільна людина? Ти говориш про відчуття свободи.. Ти можеш сказати, хто тобі здається вільним?

Федько: У мене бувають години, коли я відчуваю себе вільним. А так щоб зовсім, то я думаю такого немає. Але буває таке, коли ти розмієш, що в цій справі ти можеш обійтися без інших.. Це коли ти не то щоб забуваєш про всіх, але просто про них не згадуєш. Тобі вони не потрібні…

Самостійність дуже схожа на свободу, я не можу їх відрізняти, поки що. 

Клим: Федько, можна я спробую твоє пояснити? А ти скажеш так, чи ні. Якщо ідеш з рюкзаком, а потім знімаєш цей рюкзак і хочеться бігти кудись…

Валя: Цікаво знайти відмінність між переживанням свободи і самостійності. Вони ж відрізняються. 

Маша: Самостійність, це коли у тебе є обов’язки, ти їх робиш.

Валя: А якщо людина живе сама?

Маша: Тоді вона встановлює собі обов’язки…

Валя: А можна не встановлювати собі обов’язки?

Валя: Свобода є частиною самостійності, чи самостійність є частиною свободи? Може бути людина вільною, але при цьому несамостійною?

Федько, Так, може!

Валя: В якому випадку?

Клим: Якщо вона живе в джунглях, але нічого не вміє…

Валя: А мені здається, що це вас стосується значною мірою... Ви вільні люди, можете робити те, що хочете. Значною мірою. Але при цьому ви ще не маєте повної самостійності…

На мою думку, свобода - це робити те, що ти хочеш.

Федько: А мені здається, що свобода, це те, щоб робити, що хочеш, але для цього потрібно ні від кого не залежати. Бо може бути таке, що ти заважатимеш тій людині…

Валя: Почекай! А якщо ти просиш в когось про допомогу? Ти робиш те, що ти хочеш, так, як ти хочеш, але ти просиш когось допомогти. 

Федько: Ти вільна людина, але не самостійна!

От Маша казала, що самостійність - це коли ти не залежиш від дорослого. Можеш залежати не тільки від дорослого…

Клим: Від маленької дитини!

Федько: Може бути від собаки. Наприклад, собаки з’їдали тобі відходи від їжі…

Валя: Або, наприклад, собака-поводир у людини, яка погано бачить. В них є певна залежність. 

Федько: Сліпа людина має годувати собаку, а собака має водити сліпу людину.

Валя: Іноді буває, що люди навзаєм залежать один від одного, розподіляють обов’язки. Один, наприклад, чоловік заробляє гроші, а дружина утримує будинок. Він не вміє готувати, а вона не вміє заробляти. 

Федько: Нє, так неприкольно… Можна, щоб вони могли і то, і то, але робити разом вони більше можуть. 

Валя: Мені теж здається, що краще, коли люди самостійні, коли кожний може і то, і то, але разом вони тому, що їм разом прикольно.

Тома: У мене відчуття, що самостійність, це ніби відповідальність за себе. 

Валя: А що таке відповідальність? Це якраз та відмінність, що і Маша казала, коли і іншим 

Антон: Когда ты себе командир…

Валя: Що це означає? Ти вирішуєш, що тобі робити? Чим відрізняється свобода від відповідальності?

Юля: Відповідальність - це коли ти за щось відповідаєш. За якусь людину...

Федько: Або за якийсь предмет!

Маша: У мене був випадок, коли мама кудись їде, а я з Платоном залишаюся вдома, і вона мені пише листочок завдань, які я маю зробити.

Валя: І відповідальність тут в чому?

Маша: Відповідальність у тому, що мама на мене покладається, і я це роблю. 

Федько: А якщо покладається, але не робиш?

Валя: Відповідальність, це коли ти береш на себе певне зобов’язання. Не хтось тобі доручає, а ти сам зголошуєшся "Я це зроблю". І справді робиш. Оце - відповідальність. 

Федько: У мене проблема з відповідальністю…

Валя: Коли людина обіцяє щось зробити і не робить - це безвідповідальність. Якщо в людини є якась справа, то відповідальність з’являється від розуміння, наскільки ця справа важлива. 

Наприклад, дрова принести важливо, бо у цього є наслідки. Якщо не буде дрів, то не зможемо протопити пічку і завтра в школі буде дубарь. 

Дуже цікаво, що ці явища - самостійність, відповідальність і свобода - дійсно дуже пов’язані. Чим більше у людини відповідальності і самостійності, тим більше стає свободи. Людина стає сама собі хазяїном, сама за себе вирішує, може робити те, що хоче. При цьому, не напрягаючи інших. Бо можна ж почати робити те, що хочеш, за рахунок інших людей, навіть завдаючи шкоду.

Валя: Антон, ти хочеш про самостійність щось сказати?

Антон: Я думаю, що самостійність, це коли ти робиш щось сам. 

Валя: Скажіть, вам відчуття самостійності приємне?

Хором: Тааак!

Валя: Ми вже зрозуміли, що Федько його не відчуває на смак, а у Клима воно вже начебто природнє.

Клим: Це те, що всі повинні робити…

Валя: Коли людині постійно казати, що вона повинна робити - вона перестає бути самостійною. За неї думає той, хто їй каже, що робити. Відчуття самостійності - це коли людина вирішує, що їй думати, чим їй займатися, чого їй хотіти, що робити. Оце самостійність. 

У вас у всіх є своя сфера, найближча, у якій вам прикольно здобути самостійність. Наприклад, у маленької дитини самостійність в тому, щоб почати ходити, потім - навчитися самостійно їсти, у наших малючків зараз почнеться самостійність - вони почнуть мити за собою тарілочки, ходити на уроки… Ви це вже можете. Можете назвати, що для вас є найближчою сферою, де ви повинні набути самостійність? Щоб стати більш вільними.

Федько: Уроки!

Валя: Що значить “уроки”?

Федько: Я не можу нормально робити уроки.

Валя: Навчитися регулярно їх записувати і виконувати. 

Федько: Записувати я це вже роблю, а от - не виконую…

Валя: І скажи, по відчуттям приємніше стало, коли ти навчився самостійно записувати, так, що не треба, щоб тобі нагадували?

Федько: Нуууу, тааак…

Валя: Ви просто уявіть, наскільки приємніше стає, коли батьки перестають за вами стежити. Ти вже зробив чи не зробив. Підніміть руки, хто самостійно повністю записує і робить уроки, без допомоги? Ось, Юля - має цінний досвід свободи, коли батьки не контролюють її уроки.

Клим: А я не записую уроки, але роблю всі. Я їх пам’ятаю. 

Валя: Я думаю, що самостійна людина за потреби може звертатися по допомогу, якщо не може в чомусь розібратися. Але це вона вирішує звернутися по допомогу, самостійно.

Дякую за обговорення. Нам вдалося зрозуміти багато цікавого. Бажаю вам розширювати свою самостійність і почуватися вільними :)