Образа

Незаплановане стихійне обговорення про образи.

Клим: - Якщо тебе хтось ображає, то мама каже треба сказати «Стоп!». Але коли мене хтось ображає в житті я так не можу, бо це неможливо якщо попадеш в таку ситуацію. Це як в кіно, коли хтось б’ється, то їм там не боляче, ми це знаємо. Але якщо ми попадаємо в таку ситуацію, то це страшно. 

Коли друг на тебе, наприклад, обзивається, є різні варіанти як себе повести:

- можна заплакати

- можна розізлитися

- можна вдарити

- можна обзиватись у відповідь

- можна не звертати увагу…

Не звертати увагу не вийде. Бо по-перше, він продовжуватиме це робити, а по-друге, всередині тобі образливо все рівно. Якщо тебе вже щось ображає, то вже не можеш цього не помічати, хіба тільки не показувати. Але самому всередині буде неприємно. 

-  а ще можна спробувати подивитись на ситуацію зі сторони - що насправді робить людина, чи хочеш ти з нею мати справу, що ти готовий вибачати, а що ні. 

Різні люди в одних й тих само ситуаціях поводяться по-різному. Тобто кожний може обирати як саме буде поводитись він. 

Будь-яку ситуацію можна почати вирішувати з того, що проговорювати, як ти її сприймаєш «Мені неприємно, що ти мене це говориш», «Якщо ти продовжуватимеш, я не зможу з тобою дружити».

Федько: - А якщо людина мені цікава, але я не можу того виносити?

- То так і кажи: «Мені хочеться з тобою дружити, я хочу з тобою робити оте й оте, але отакого ставлення я не хочу»

Клим: - А я просто починаю говорити як є, що він робить, наприклад «Ось, ти мене ображаєш…» і тоді людина починає думати зі мною і тоді сам розуміє.

- Справді, люди часом ображають не розуміючи цього, і іноді досить їм про це сказати.

Федько: - А іноді коли людина ображається, то ти дивишся на неї і потім починаєш щось таке робити, що вона вже не може далі ображатись. Наприклад у нас з Машею так буває, от я дивлюсь на неї, дивлюсь, а потім ми разом починаємо сміятись і тоді про образи забуваємо. Якщо це зробити одразу, коли тільки почалося, тоді працює.

Валентина Мержиєвська