Дротикування

Дріт - металева нитка, шнур. Зазвичай дріт круглий, виготовлений зі сталі, алюмінію, міді, нікелю, титану, цинку, їхніх сплавів та інших металів.

Дріт виготовляють протяганням (волочінням) через послідовно зменшувані отвори. Дріт випускається різного діаметру (до десятків міліметрів). Дріт використовується для виготовлення електричних проводів, метизів, пружин, свердел, термопар, електродів, електронних приладів та інших цілей.

Єгиптяни в часи другої династії виготовляли ланцюжки і декоративні елементи прикрас з трубочок. Трубочки виготовляли з металевих листів волочінням. Лист розрізали на смужки, смужки пропускали через отвори в кам'яних намистинах. При цьому смужки загорталися навколо самих себе в тонкі трубки. Дріт у золотих прикрасах середини II століття до н. е. мав шов по спіралі уздовж всієї довжини. Виготовляли такий перекручений дріт прокатуванням смужок металу між пласких поверхонь. З VII століття в Європі стали застосовувати волочіння.

Дріт квадратного і шестикутного перетину імовірно виготовляли плющенням. Металевий прут затискали між рифленими шматками металу. Такий спосіб часто використувувати в Давньому Єгипті, а також - у бронзову добу.

У залізну добу в Європі так виготовляли факели і фібули. Перекручений дріт квадратного перетину був поширеним філігранним декором в етруських прикрасах.

Трохи згодом з'явився новий вид декоративного дроту - ланцюжок ланок. Можливо, самий давній з таких дротів - це зазублений дріт, що вперше з'явилася в Малій Азії.

В Англії дріт волочили, починаючи з середньовіччя. Дріт використовували для виготовлення чесалок і спиць для вовни. Незважаючи на існування волочильних станів, протягування дроту до малих розмірів і раніше виконували вручну.

Надя Ятченко