Запитання і визначення

З цього року теревені трохи переформатовано. Зараз це заняття з розвитку мислення і мовлення. Ось про це й повідомляю дітям. 

Всі: - Ага.

Я: - А як ви розумієте, що таке «мислення», поясніть своїми словами. 

Звісно, було кілька версій, на кшталт «Мислення – це коли ми думаємо». Маша сказала, що мислення – це коли хтось намагається придумати як щось зробити. У Федька була цікава думка: «Мислення – це коли ти начебто сам задаєш собі питання, на яке хочеш знайти відповідь».

В цей момент я зупинила обговорення і попросила пригадати, хто почав говорити першим на цьому занятті. Яка фраза була першою. Здивувались, але пригадали, бо починала я. Добре, а хто що сказав потім? А потім? А потім? І так далі до моменту зупинки обговорення.

Виявилось, що діти ще більш-менш могли пригадати хто говорив, але зміст сказаного згадувати було складно. Я звернула увагу, що якщо висловлення не згадується, що скоріш за все ви людину не слухали або слухали неуважно.

Але повернемось до обговорення. Трішки поговорили, про цікавість у втіленні якоїсь конкретної справи і, власне, про інтерес заради інтересу.

Я попросила дітей написати на аркушах запитання, які їх останнім часом цікавили і не мали стосунку до їхньої діяльності, просто цікавили, взагалі. 

Ось ці питання:

Максим: Чому сьогодні понеділок? Як планети крутяться?

Клим: Що таке «неприкосновенность»? Як виникла школа?

Маша: Що буде зі мною після смерті? Як працюють електронні прилади?

Діма: Чому я не міг запам’ятовувати?

Юля: З якою швидкістю летить світло? Скільки на Землі людей? Чому в тварин хутро?

Варя: Як люди розвивались? Чому соди і мило не «дружать» з оцтом?

Тома: Якщо зламався череп чи можна ще жити? Навіщо слону бивні?

Федько: Хто написав пісню «Детство»? Як виникли птахи? Хто я?

Потім діти читали їх вголос, а ми обговорювали, як можна на них шукати відповіді. Деякі питання виглядали наче простішими – про кількість людей чи автора пісні. Пошукав в інтернеті – і знаєш. Деякі – потребують ще й розуміти що відбувається, наприклад, щоб зрозуміти що таке швидкість світла замало дізнатись тільки цифру. Або про травму черепа відповідь «так» чи «ні» недостатня, хочеться подробиць. Зрозуміло, що щоб отримати деякі відповіді, доведеться ще якийсь час вивчати питання, можливо навіть вчитись в університеті абощо. На питання ж «хто я» або «що буде після смерті» - взагалі відповісти однозначно неможливо. Але над ними можна міркувати і іноді додумуватись до чогось цікавого.

Ще має значення як саме задати питання. Наприклад на питання «Чому сьогодні понеділок?» можна відповісти «Тому, що вчора була неділя.» І це буде правильна відповідь, хоча запитання, мабуть, стосувалось іншого.

Поговорили про джерела інформації. Що найбільш надійними є словники і дорослі енциклопедії. Дитячі енциклопедії також можуть давати відповіді, але іноді вони дуже спрощені чи навіть можуть містити помилки, тому їх треба перевіряти. Згадали, що в інтернеті можна знайти майже всі відповіді, але там ще більше неперевіреної інформації і шукати правильні відповіді в інтернеті – це окреме вміння. Також добре вчитись у вчителів, людей, які щось знають з цього питання.
Наприкінці ми трохи повчились давати визначення - пояснювати зрозумілими словами якісь прості речі, давати означення предметам.

Так пройшло наше перше заняття про мислення.

Валентина Мержиєвська