Вийшло так, що перший тиждень ще не всі вчителі дістались до БеркоШко, тому чимало занять на заміні. Ось з української мови дітям в останні два тижні канікул було завдання написати власні спогади про літо. Обсяг і форма запису не були зазначені. Всі виконали завдання, окрім Макса, який на той час про нього ще не знав.
Історії траплялись і смішні, і пригодницькі, і драматичні. Зазвичай спогади складались з кількох історій. Зрештою, коли всі зачитали свої тексти, ми обрали у кожного одну історію – найбільш вдалу для подальшої роботи.
Більшість творів дітьми пишеться в один захід. Написали, здали і все. Але хочеться звернути їхню увагу на можливість допрацювання тексту, доповнення його та вдосконалення вже після написання.
Тому додому отримали завдання розгорнути кожен свою історію, доповнити подробицями в власними переживаннями.
В другій половині уроку тренувалися досипати подробиць в одне речення.
Спершу запропонувала дітям придумати речення, в якому був би лише підмет і присудок (разом з тим пригадали, що воно таке), тобто щоб було ясно тільки про кого йдеться і що він робить: Жаба стрибає.
А далі намагалися розширити це речення якомога більшою кількістю подробиць. Потім порівнювати, у кого вийшло найбільше слів.
Жаби у нас набули різних складних кольорів, події відбуватись на болотах у дивну пору доби і причини стрибання жаби у кожного траплялись свої :)
Клим своїй жабі придумав прізвище, ім’я й по-батькові і вказав адресу проживання, так, що кожна цифра була написана окремим словом. У Машки багато уваги було приділено психологічному стану жаби – щось на кшталт «Сердита жаба роздратовано стрибала по великому болоту, намагаючись упіймати нахабного комара». Варя написала навіть назву виду якоїсь рідкісної жаби.
Поступово вийшли на список запитань, на які можна відповідати в реченні: де, коли, навіщо, чому, куди, з якою метою, який/яка/яке/які тощо. Розібрати до яких допоміжних членів речення відносяться які запитання ми вже не встигли.
17.09.14
Заняття з каліграфії
Перевіряючи зошити помітила, що написання деяких літер або їхніх сполучень забулися. Згадуємо на каліграфії. Спершу пишемо імена всіх учнів, кожний обирає форму свого імені. Відпрацювати майже всі складні з’єднання. Згадали про написання великих літер імен і назв, про відступи абзаців.
Відтак. написали куций диктантик з книги Тараса і Мар'яни Прохасько: «Хто зробить сніг». Всі дуже старались і вийшло непогано.
Діма, щоправда, трохи намучився зі своїм великим зошитом. Йому так подобається зошит А4 формату, що він не зізнається, що писати в ньому не дуже зручно, доводиться час від часу привставати.
Валентина Мержиєвська
Немає коментарів:
Дописати коментар