Саджали город. Спершу шукали місце для грядочок. Там, де
самі не затопчемо, там, де земля копається, там, де буде сонечко.
Потім перекопали земельку, заволочили грабельками. Викопали
7 ямок, закинули в них по картоплині. Зробили дві грядочки для цибульки,
висадили сіянку.
Потім на теревенях читали книжечку С. Нордквіста «Фіндус, Петсон і переполох
на городі» саме про те, як дідуньо з котом саджали городину.
За сюжетом кіт
Фіндус не хотів саджати картоплю, замість неї краще посадити котлетку. І
дідуньо не заперечував. Сам саджав картоплю, а кіт – котлетку. Дітей дуже потішив цей момент, що Фіндус мав
нагоду сам пересвідчитись – чи виросте його котлетка.
Але не вийшло. Усе посаджене раз по раз вигрібали то кури,
то свиня, то корови. Той рік дідуневі дуже не щастило і йому довелося саджати
городину 4 рази. Звернули увагу на те, що Петсон хоч і був засмучений, але не
дратувався через ті обставини, які він вже не міг змінити.
Взагалі, книжки про Фіндуса і Петсона дуже симпатичні. Гарно
показані стосунки дорослої людини і маленького котика, який часом шкодить,
капризує, та й дідуньо буває не в гуморі, але вони завжди ставляться одне до
одного доброзичливо і з повагою. Є про що подумати і потеревенити :)
Немає коментарів:
Дописати коментар