Книжечка

В якийсь момент захотілось аби у дітей після садочку лишилась якась річ на згадку, щось таке, в чому вони брали участь. За звичай, виховательки у садочку просто збирають усі малюнки дитинки за рік і віддають батькам наприкінці року таку собі папочку. Ми це не практикуємо, тобто батьки за бажанням забирають дитячі малюночки, а якщо щось лишається, то їх використовують як матеріал для інших завдань… тобто всьому знаходимо застосування.

Тому після довгого міркування вирішила створити казочку – книжку завдань. А про що ж буде казочка? Звісно ж про наших малючків. 

Поспілкувашись з мамами дізнаюсь, що зараз їх цікавить, які завдання, сюжети. Дещо і так бачу сама. От так і з’являється історія про дітей які збирають валізку, сідають на потяг, ремонтують робота, рятуються з поламаного потяга на корабель, де знаходять піратів та ведмедика в клітці, дізнаються, що цей ведмедик мандрівник, випускають його з клітки, товаришують та допомагають піратам та їдуть до ведмедика у гості.

Комусь більше сподобалось вирізати та наклеювати, комусь розфарбовувати. І от у кожного є книжечка про нього.

Саме цікаве, що завданнячка думала розтягнути на місяць, ну може менше, але видавати їх як «цукерки» одне в день і  ще чимось доповнювати. Але дехто так захопився, що вся книжечка була пройдена за одне заняття. 

Хтось розтягнув на два дні. А хтось був не в гуморі і просто отримає книжечку яку буде читати з мамою або старшою сестричкою.

Оля Кокошко