"Размешав оцет и соду краешком пера,
Пароходы ищут воду, сонные с утра."
С.К.
Діти давно просили "хімію". Насправді, хімічити з ними ще зарано, хоча б через техніку безпеки. Вони поки занадто часто намагаються щось вхопити зі столу, кудись перелити, змішати - не попереджаючи про наміри. Але є один дослід, який можна провести.
Перші ніж братись до експерименту обговорили, чим хімія відрізняється від фізики. Досі в усіх дослідах, які ми робили, речовини не змінювались. Повітря лишалось повітрям, вода - водою. Навіть якщо замерзала чи випаровувалась, це все одно була вода. А в хімії речовини змінюються, стають зовсім іншими. Там, де була кислота може стати сіль. Вода може утворитись не з льоду, а з якоїсь іншої рідини. Такі взаємодії речовин і їхні перетворення в хімії називають реакціями.
Тож сьогодні ми розглянемо реакцію харчової соди і оцту. Оцет - це кислота. Діти згадують про кислу їжу, обговорюємо лимонну кислоту.
Якщо змішати оцет і соду, утворюється сіль, вода і газ. От саме утворення газу внаслідок цієї реакції ми й перевіримо.
Коли пересипаємо соду у пляшку, починається реакція і газ надуває кульку. Федько цікавиться який саме це газ і тішиться, що це вже знайомий вуглекислий.
Тепер можна переходити до вулканобудування. Ліпимо з пластиліну конус. Всередину засипаємо соду.
Додому отримали завдання зробити виверження вулкану більш правдоподібним. Соду підфарбувати червоним барвником (для крашанок або гуаші) і додати рідкого мила, для загущення "лави".
А на занятті робимо ще один вулкан - підводний.
Пластиліновий конус вулкану заліплюємо герметично, засипаємо всередину соду.
Залежно від швидкості реакції, оцет то стає каламутним, то знов прозорішає. Пухирці газу осідають на поверхні, з "кратера" виривається вихор бульбашок. Гарно :)
Валентина Мержиєвська
Немає коментарів:
Дописати коментар