Минуле заняття з творчого мислення було присвячене створенню заміточки про пережите цього дня, хтось написав про побачену білочку, хтось про заняття. Але головним завданням було придумати яскравий заголовок. Насправді, тоді майже нікому не вдалося дійсно вловили сенс завдання. Назви були простенькі "Про білочку" чи щось таке.
Тому цього тижня ми спробували зіграти по всіх правилах. Якщо заміточки, то мають бути в газеті. Якщо газета, то має бути редакція. Тож почали із розподілу ролей.
Посаду головного редактора я лишила за собою.
Далі, редактор-коректор, той, хто подбає про грамотність статей. У нас це має бути той, хто робить найменше помилок з української мови. Клим запропонував Іванку, усі одноголосно підтримали.
Наступна посада - фотограф. Хороша була задумка, але минулого тижня Федько свій фотоапарат розбив, а більше ні в кого із собою не було. Тому вирішили цього разу обійтись без фотографа.
Натомість обираємо художника. Федько запропонував Машу, вона зраділа, але Юля і Тома також захотіли бути художниками. Я спершу хотіла їх вмовити, щоб все таки лишився один художник - байдуже хто. Але жодна з дівчат не хотіла відступати, тому лишились всі втрьох. Але з умовою, що статті напише кожен.
Ще нам потрібен був більд-редактор. Той, хто зважаючи на зміст статті, запропонує ілюстрації до неї. А художники мають втілити цей задум. На цю посаду захотіли двоє - Клим і Діма. Вирішуємо голосуванням. Більшість проголосували за Клима, дехто утримався. Я поцікавилась, чому так - чому ніхто не проголосував на Діму. Виявилось, що знову фонить те, як вони граються на перервах. Сьогодні Діма завалив хатинку з матів і тому за нього не захотіли голосувати: "Бо з ним складно домовитись". Поговорили із Дімою про це, як він ставиться до цього. Він, звісно, засмутився. Але у Діми добре розвинена здатність змінювати лінію поведінки, він доволі швидко вчиться поводженню в новій спільноті, тому, думаю, скоро його вчинки будуть більш далекоглядними.
Ще обрали посаду верстальника. Того, хто збере усе на аркуш газети, розташує. Викликався Федько, всі погодились.
На цьому ролі скінчились. Оскільки всі мали якусь особливу спеціалізацію + були журналістами, то для Діми додали ще посаду "аналітик". З тим, щоб його стаття була не просто заміточкою "що відбулося за сьогодні", а із прогнозами на майбутнє.
Придумали назву нашої газети: "Беркошкільна правда" - Федько запропонував по аналогії з назвами видань, які він зустрічав у книжках.
Далі розподіляємо тематики. У нас є певні люди, у яких можна брати інтерв'ю та тематики:
- школярі (Федько);
- садочкові дітки (Машка);
- вчителі (Тома);
- кухар, обід (Діма);
- фотограф (Іванка);
- прогулянка (Клим);
- перерви (Юля);
Далі кожний записує в зошиті план - з ким потрібно поспілкуватись і які питання задати. Домовляємось дослівно записувати відповіді опитуваних.
Для інтерв'ю довелося викликати до БеркоШко Олю (фотограф) і Софію (кухар), бо вони вже встигли піти. "Добрий день. Мене звати Іванна Кравцова, я журналіст "Беркошкільної правди" і хочу взяти у вас інтерв'ю". Найбільш продумані запитання виявились у Іванки, Діми і Машки.
Але тут, нажаль, у нас почався дедлайн. Час заняття стрімко добігав кінця, а у нас ще кінь не валявся. Все як у житті.
Журналісти швиденько строчили заміточки, генерили назви. Цього разу заголовки справді виходити газетні: "Травмована прогулянка!", "Кордон між школярами", "Доля фотографа", "Дивовижний день садок*".
Далі бігли до більд-редактора, той придумував ілюстрації, художники брались до роботи. В цей час коректор вичитував текст... Для економії часу ілюстраціями підкріпили лише перші три статті. Наприкінці верстальник виклав макет, редактор завершив формування випуску. Газета була готова.
Але всім дуже сподобалось. Думаю, що це багата тема для розвитку, треба буде продовжити, але з більшим допуском по часу. Наступний номер вирішили робити до Дня ліхтариків, за 2 тижні.
Валентина Мержиєвська
_______
*День-садочок - це діти на Берківці чомусь називають так дитсадок.
Немає коментарів:
Дописати коментар