Цього разу говоримо з дітьми про колесо.
Обговорювати прості й очевидні речі найскладніше, дуже заважає відчуття що "і так усе зрозуміло". Колеса є скрізь навколо нас. Втім, не все так очевидно, як здавалося на перший погляд.
Для початку згадали історію винайдення колеса. Про те, як ковзання поступово замінили коченням ми трохи вже говорили. А у книжечці "Історія винаходів" є вдала ілюстрація на тему винайдення колеса:
Але, говорячи про колесо, не часто звертають увагу на те, що є 2 різних способи його застосування. Нехай маємо якийсь візочок із колесом. В одному випадку можна штовхати візочок і це змусить колесо обертатись. Як, наприклад, у тачці, дитячому візку, іграшковій машинці тощо. А в іншому - можна обертати колесо і це спричинятиме рух візочка. Власне, як це втілено у велосипедах або автомобілях.
Я довго думала, який дослід можна провести із колесом. Бо просто проілюструвати як колесо полегшує переміщення вантажів було б не цікаво - це завжди на очах, можна просто звернути увагу. Але минуле заняття про дзиґи мене наштовхнуло на думку. Фактично, ми зробили з велосипедного колеса дзиґу, або, грецькою мовою, - гіроскоп.
Спершу ми зробили горизонтальну бантину. Взяли колесо і з одного боку прив'язали до осі нитку і почепили до жердини. Колесо повисло горизонтально, паралельно підлозі.
Тоді, прив'язали нитку ще й з другого боку і почепили колесо вертикально. Закрутили його навколо власної осі.
І коли колесо оберталося, запальничкою перепалили нитку з одного боку. Звісно, всі очікували, що колесо одразу впаде горизонтально, бо ж воно так і висіло, коли нитка була лише одна.
Але дивовижним чином колесо ще якийсь час продовжувало обертатись у вертикальному положенні на одній нитці. І опустилось лише тоді, коли швидкість обертання відчутно зменшилась. (Ідею досліду взяла тут).
Дивовижно, але діти змогли провести аналогію із дзиґами. Федько згадав про диск і дрель. Потім ще говорили про дзиґу на тарілочці, як вона реагувала на зміну нахилу поверхні, на якій оберталась (вісь обертання майже не змінювала напрямок).
Потім закинула їм думку про перетворення одного простого механізму в інший. Я хочу потім цю тему розвинути ще й на інших прикладах механізмів. А до того ж, на мою думку, трохи перегукується із математичною темою про перетворення, яку Сашко їм неодмінно ще розкаже.
Так ось, беремо похилу площину, і робимо її ще більш похилою. Так, що вона починає загинатися... до того моменту поки її початок не зустрінеться з її кінцем. І виходить колесо.
І, наостанок, ще одне дослідження колеса. Розглядаємо не усе колесо, а лише одну точечку на ньому. Малюю її крейдою.
Вийшла хвилька (не така рівненька, як на малюнку, але вцілому схоже). Спробуємо наступного разу продовжити дослідження.
Приємно, що діти задавали дуже багато супутніх питань. Але дуже відчувається різний рівень зацікавлення. Якщо хлопці - Федько, Діма, - розпитували про будову колеса в автомобілі, то Іванку і Машу це питання просто не хвилює. Але обертали колесо і палили нитки усі разом.
Немає коментарів:
Дописати коментар