Валентина Мержиєвська
Почали математику з розминки. Діти давно вже читали віршика про греків й чебуреки, але ніколи, виявляється не рахували їхню кількість.
«В чебуречній греки
їли чебуреки.
Два великі греки -
по три чебуреки,
три маленькі греки -
по два чебуреки.
Скільки ж було греків
та скільки чебуреків?»
Завдання начебто просте, але Федько і Маруся записали все через додавання:
3 + 3 + 2 + 2 + 2 = 12
Я попросила записати інакше, наголосивши, що в такому випадку це читається як «три і ще три, і два, і два, і ще два», а не «»два по три і три по два». На що Федько почав обурюватись, що це «не правильно!», що так «не чесно!». Довелося трохи відхилитись від розв’язування задач до прояснення суті математики. Поговорили про те, що важлива не сама відповідь, а хід рішення. Згадали, що саме для цього і робили «задачі без цифр», саме для цього перш ніж записувати розв’язок прикладом (математичною мовою), я завжди прошу їх проговорити, що вони роблять, просто словами, щоб розуміли суть.
Окрім того, Федько вирішив зробити більше ніж вимагалося і наприкінці задачі додав греків і чебуреки! Посміялись з цього приводу: «До школи прийшло двоє: Федько і його рюкзак». Магія чисел не відпускає. Коли бачать цифри, рука так і тягнеться робити з ними математичні дії, не зважаючи на суть питання.
Потім вирішили ще дві задачі: про в’язані на швидкість шкарпетки і багаторукого Шиву.
Немає коментарів:
Дописати коментар