Теплове розширення

Валентина Мержиєвська

1. Порожню скляну пляшку охолодили на морозному повітрі. Занесли в приміщення і начепили на горлечко пляшки здуту повітряну кульку.

Коли пляшка трохи постояла, кулька сама собою надулася.

Висновки у кожного були свої, але всі відповідали дійсності.

Маша: «Холодне повітря поміщалося в пляшці, а коли нагрілося, вистачило кульці, щоб вона надулася».
Іванка: «Повітря коли нагріти, займає більше простору, ніж холодне».
Федько: «Повітря коли нагрівається, займає більше місця ніж раніше».

Нам вдалося обговорити те, що ми побачили повністю уникнувши незнайомого слова об’єм.

2. Сталеву кульку кидали через пластмасове кільце, майже такого самого діаметру.

Кулька вільно пролітає через кільце.

Потім поклали кульку в пічку.

Спочатку вона чогось провалилась у піддувало, довелося повигрібати з печі попіл, відшукати кульку і знову покласти на вугілля. Поки чекали коли вона нагріється, обговорювали як утворюються тріщини в пічці, розглядали теплові зазори навколо плити з фаєрками. Нагріту кульку дістали з печі і спробували вкинути у те саме колечко, а вона застрягла. Дива :)

Тоді викинули кульку на сніг, охолодили її і знову кинули в колечко.

І вона знову пролетіла наскрізь.

Висновки:
Маша: «Якщо залізну кульку нагріти, вона стане більша, а якщо охолодити, вона стане менша».
Іванка: «Якщо металеву кульку нагріти, вона збільшується, а якщо охолодити, вона стає меншою».
Федько: «Якщо металеву кульку нагріти, то вона збільшується, а якщо її охолодити, вона зменшується». Висновки схожі, бо вони спершу обговорили побачене, а потім кожний записав.

На домашнє завдання отримали завдання поспостерігати за розмірами предметів під час зміни температури.