Волосся

Почали з обговорення домашки. Маша перерахувала дуже багато відчуттів шкірою, різноманітні предмети на дотик, згадала про поцілунки. Іванка також називала усе, що їй довелось помацати. Тому коли дійшла черга до Федька він вже не перераховував різні предмети, а зосередився на інших відчуттях – прохолодне повітря, мурашки по шкірі.

Дуже вдало їм далися спостереження за чистим і брудним волоссям – усі розповіді були чимось відмінні і вдало доповнювали одне одного. Так само про зморшки на пальцях – були варіації у спостереженнях (різна шкіра і, мабуть, тривалість перебування у воді).

Вони вже чимало досвіду мають, часом неочікувано спостережливі і уважні. Майже усе заняття минуло в питаннях і відповідях. При чому питання задавала я, а відповіді давали вони, я лише коригувала деякі моменти. Досліджували шкіру – де росте волосся, а де не  росте. Шукали різні види волосся (на голові, на тілі, брови і вії), думали для чого воно потрібне.

Про захист від пошкоджень і температури вони здогадались швидко – по аналогії зі шкірою, але дівчата ще згадали одне застосування – для краси.

Визначали, чи є у волоссі нерви і кровоносні судини – відстригала у кожного пасмо, перевіряли чи боляче і чи тече кров :) Намагалась збити їх з пантелику, якщо в волосині немає нервів, то як ми відчуваємо коли хтось, наприклад, гладить по голові… Першою здогадалась Маруся – що це відчуває не сама волосинка, а шкіра голови, де та кріпиться.

Цього разу Федько не ліз поперед батька в пекло і залишав можливість усім висловитись. Коли говорили про колір волосся, Федько здогадався про барвник-пігмент, як у шкіри. Згадували різних людей з різним волоссям: Федько – чорне, Марія – русе, Іванка – біляве, Оля – руде. І за формою: Сьо – пряме, в мене – хвилясте, довго не спадало на думку в кого могли б бути справжні кучері, тоді Іванка згадала Марка.

Дуже цікавою була їхня реакція на обговорення ситуацій коли волосся «стає дибки». Заговорили про холод, згадали як птахи розпушують пір’ячко, чому тепло у вовняному светрику. Коли я казала, що волосся стає дибки і утримує біля тіла повітря, яке біля шкіри нагрівається і тому стає тепліше, Федько інтуїтивно відчув зв’язок з дослідом з ватою! Тільки він просто казав, що там «так само», але потім ми вже всі разом обговорили в чому схожість. За дитячою версією, вата утримує біля крижинки повітря, яке охолодилось біля неї, тому вона повільніше тане. Як на мене, дуже вдале пояснення і без усіляких згадувань теплопровідності.

Далі говорили про «волосся дибки» від страху, Маша з Федьком одразу згадали як шиплять коти і настовбурчують хутро на спині – вже не одну сутичку бачили на Берківці. Коли я сказала, що тварини це роблять для того, щоб здаватись більшими і налякати противника, то вони згадали наставляння Сьо про те, як їм також треба здаватись більшими під час зустрічі з вуличними собаками.

Цікаво, що усі згадали як волосся стає дибки від хвилювання, від приємного переживання – мабуть таки кожний це відчув і помітив, бо дуже жваво обговорювали.

Після перерви ще трохи поговорили про нігті. Особливо про їхній колір. Було б прикольно, якби нігті в усіх були під колір волосся. Розказала, що колір нігтів залежить, зокрема, від стану здоров’я, що синуваті нігті можуть бути в людини з хворим серцем, а жовті бувають у тих, в кого хвора печінка. Маша дуже захвилювалась, що у її тата також нігті трохи сині, довелося пояснювати, що за однією цією ознакою не можна судити про стан здоров’я людини. Але помітно, що у дітей набуті знання потребують невідкладного застосування.

ДЗ: Ми коли обговорювали де у людини росте волосся пропустили 2 зони – у вусі і у носі. Тому вдома пропоную спершу пересвідчитись, чи волосся там дійсно є: у тебе, у малої дитини (молодші братики-сестрички), у дорослої людини. І по-друге, подумати для чого воно там.