Діряві тексти

Олеся Мамчич

Я планувала інший порядок уроку, але діти самі повідкривали свої домашки почали ще до уроку їх обговорювати - тож стартували ми із описів і розповідей. Що порадувало - то це досить великий обсяг тексту, який діти придумали самі і написали. 

Потім був обмін "дірявими текстами", Машка явно зажурилася, що забула його зробити - ми вийшли із ситуації тим, що Іванчин текст опрацьовував Федько, а дівчатам дісталася його домашка. Я думала, що дівчата радитимуться між собою, яку букву можна вставити на місце крапочок, але чомусь кожна з них працювала на "паралельній хвилі" - передаючи завдання одна одній і не цікавлячись, що там робить її подружка. Загалом розшифрували відсотків 60 пропущених літер. Зате з яким ентузіазмом Федько потім перевіряв, що зробили дівчата, а Іванка правила Федькові помилки :) Загалом такий вид робіт нам сподобався  - лише треба трохи коротші уривки брати. Федько вирішив, щ із завданням справився, хоча відсотків 40 слів не розгадав, значно раніше за дівчат, і мені довелося по ходу видумувати йому якесь персональне завдання. Взагалі це певна різниця темпів - Федько робить найшвидше все, Іванка ненабагато відстає, а Маша сидить на завданнях довго, ґрунтовно, але Ф. й І. встигають знудитися, поки М. доробить. 

Так було і з наступним завданням - ми у готовий шаблон вписували різні дії, за зразком приблизно такого: у дворі П"ятихаток Маша...., Іванка...., Федько... З-поміж ознак-предметів-дій, найважче дітям виокремити ознаки, з діями найпростіше. Хоча коли треба було доповнити форму "а завтра Олеся буде...", то ставили ще одне зайве "буде".

Ще трошки проговорили наші вивчені скоромовки - це у них викликало жваве зацікавлення, вони люблять завдання для розвитку мовлення, я вже навіть подумую, чи не розокремити мій предмет на умовні "мову" і "літературу" - і в літературі активно займатися віршиками-скоромовками-читаннями в ролях тощо - бо на мові ми до цього доходимо лише на трошечки.

Ще згадували, що таке звертання і гралися у гру: кожен по черзі може перечаклувати у будь-що свого товариша, якщо правильно назве заклинання - зі звертанням. приклад діємого заклинання: кумінчику, будь ласка, перетворися на метелика.

Потім малювали чудо-юдо-звіра-звеертання із виразними комами-сережками у двох вухах, що візуально нагадує про те, що навколо звертання обов'язково мають бути коми.